Стаття про гайдів в газеті Урядовий кур’єр

Статтю також розміщено на сайті http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=10574

А ось що там написано:

Ніколи не зраджувати своїй меті

16.03.2010

Наталка ЩЕРБАНЬ

Одна з найпоширеніших молодіжних організацій світу цього року відзначає свій столітній ювілей. Вона об'єднує дівчат і молодих жінок, які з гордістю називають себе гайдами та скаутами. До лав 38-мільйонного руху активно влилися й українські дівчата. Яка ж сила згуртовує представниць слабкої статі з багатьох куточків планети і робить їх зовсім не слабкими?..

Розвиток гайдівського руху починається з виникнення скаутингу - своєрідної системи виховання мужності у хлопців, що започаткував у 1907 році англійський військовий Роберт Баден-Пауелл (1857-1941 рр.). Незабаром він зібрав у Лондоні на перший зліт хлопців-скаутів, де було великою несподіванкою побачити дівчат. Переодягнені у скаутську форму, вони рішуче заявили про свій намір приєднатися до цікавого хлоп'ячого руху. Вражений таким прагненням, Баден-Пауелл запропонував рідній сестрі Агнес адаптувати скаутську програму для дівчат.

Так, у 1910 році з'явилася Асоціація дівчат-гайдів (з англійської - гід-провідник). Уже на початку свого існування географія гайдівської організації не обмежувалася лише Об'єднаним Королівством: в Австралії, Данії, Канаді, Франції, Фінляндії, Швеції, Південній Африці невдовзі з'являються загони відважних дівчат. Активну і доброчинну діяльність представниці гайдингу яскраво розгорнули під час бойових дій у Першій та Другій світових війнах. Вони збирали кошти для фронту, невтомно допомагали пораненим у шпиталях. Своїми шляхетними вчинками поступово завойовували повагу людей.

Сучасні представниці руху - активні, упевнені в собі особистості, котрі спрямовують свою діяльність на служіння суспільству. Такі моральні принципи із захопленням переймають й українські дівчата.

Скаутинг та гайдинг прийшов до нас на початку дев'яностих років минулого століття. 1996 року Асоціація гайдів України (АГУ) була офіційно зареєстрована як громадська організація. Цій події передувала Установча конференція у Києві, яка зібрала учасників з тринадцяти областей країни. На конференції був затверджений статут АГУ та обрані керівні органи.

Наразі вітчизняний гайдинг очолює президент Анна Гулевська-Черниш. Дівчата організації розподіляються за трьома віковими групами: ластівки (6-9 років), гайди (10-13), рейнджери (14-17) і їхні наставниці - молоді жінки-лідери. Цікавими шляхами пізнавання й відкриттів мандрують дівчата-гайди. АГУ дає можливість розвивати відповідальність за себе та за інших; вчитися дружбі і підставляти плече другу у скрутну хвилину; виховувати почуття поваги до рідного краю, його духовної та матеріальної спадщини; оволодівати навичками виживання у природних умовах. А ще втілювати у життя творчі ідеї та задуми. І все це здійснюється завдяки практичним заняттям та іграм.

Розповідає виконавчий директор АГУ Ганна Притиск: "Гайдинг є ефективною системою позашкільного виховання для дівчат, що сприяє формуванню жіночої особистості, яка вміє захищати свої права та інтереси і може бути корисною для своєї держави. Ми беремо активну участь в усіх проектах, пов'язаних з поліпшенням становища молодої жінки в Україні".

АГУ періодично влаштовує у різних областях країни табори, де дівчата тижнями живуть за гайдівськими законами, підтримуючи й допомагаючи одна одній. А щоліта гайдів і скаутів з усього світу гостинно приймає батьківщина руху Велика Британія. Сама королева Єлизавета є постійним патроном організації і старанно опікується її юними представниками.

Є ще одна дата, про яку слід згадати в розповіді про гайдинг. Щороку 22 лютого всесвітній рух відзначає так званий День роздумів. Цього року київські гайди склали до дати велику колективну листівку з численними щирими побажаннями подругам з усієї планети. Дванадцятирічна Дарина Перегудова, одна з учасниць спільного виготовлення листівки, залюбки поділилася своїми враженнями про гайдинг: "Я вже півтора року в АГУ і дуже радію, що маю можливість пізнавати багато нового і, головне, відкривати себе через спілкування та добрі вчинки. Моє побажання у листівці дівчатам нашого руху - ніколи не зраджувати своїй меті".