Альона Біцуренко, м. Чернігів
Гайдівський соціальний проект - наметовий табір «Крок на МістОk»
Жили собі такі веселі дівчатка-гайди. Прийшло літо і захотілося їм екстриму. І що ж ви думаєте? Вони вирішили реалізувати соціальний проект – провести наметовий табір, в якому зможуть взяти участь не тільки дівчата-гайди, а й діти інших організацій міста. Заручилися вони підтримкою у міської ради у відділі у справах сім‘ї та молоді й управлінні інвестицій та туризму, отримали фінансову підтримку громадської організації “Центр гуманістичних технологій “АХАЛАР”, знайшли інших спонсорів, та й розпочали підготовку до табору „Крок на МістОk”.
За підтримки ТОВ “Вертикаль-центр” облаштовані кухні та санвузли наметового містечка, яке розгорнулося між густих і високих дерев лісу напередодні в урочищі Ялівщина на базі Чернігівського міського центру туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми і молоддю. Учасників зранку 2 липня чекали ошатні намети й доброзичливий оргкомітет, який складався з членів Асоціації Гайдів України і волонтерів організації, першою учасницею стала Настя із Херсона. Після знайомства учасники презентували назву і девіз загону на урочистому відкритті табору. Приєднався до привітань і дощ, через який прийшлося корегувати програму, та не дивлячись на це, табір продовжував жити енергією та гарним настроєм усіх.
Діти отримали навички самостійного приготування їжі на вогнищі, навчилися робити цікаві поробки та сувеніри з бісеру й ниток, опанували вітражну і паперову техніку. Для учасників були проведені цікаві пізнавальні ігротеки, конкурси, інтелектуальні ігри. З першого дня стартувала цікава гра „Таємний друг”, яка продовжувалася до самого закриття табору, коли всі таємні друзі відкривалися.
У третій день на Ярмарок громадських організацій, що працюють з дітьми, до табору завітали представники громадських організацій: „Аратта”, „Шанс”, „КІМ”, “Жменя”, “Євроклуб”, які ознайомили дітей зі своєю діяльністю та провели заходи. Всі діти отримали від ВКФ „Віват, канцелярія” картки клубу. Завітало до табору й Чернігівське міське телебачення, репортаж якого став резонансним і про наше життя в гайдівському таборі дізналася чимала кількість знайомих. Кожен день в таборі закінчувався „свічкою загону”.
Нажаль, на четвертий день план треба було змінювати із-за дощу, що продовжився до обіду наступного дня L . В лісовому таборі стало тихо – всі перебралися до приміщення турцентру, де і продовжувалася програма турніром з “Водіння жука” та ігротекою. Самотні намети тихо мокли під дощем... А як же все ж таки хотілося назад до наметів, лісу, незвичних умивальників з балсанок і до ... кліщів J Ну, “кліщі” – це вже інша історія.
Як добре, що вранішню програму – туристичний ажіотаж і все свято Івана Купала дощ все ж таки “пожалів” і на небі засяяло сонце. Після обіду ставили хоровод до святкового вечора, дівчата робили собі кольорові віночки з паперу, а хлопці цвіт папороті, який “горів” для смільчаків у лісі. Навкруги аж ніби квіти зацвіли! Святкова вечеря відбулася біля великого вогнища з врученням грамот найактивнішим учасникам проекту.
Сумно, але пора прощатися з таборуванням. Все цікаве швидко закінчується, але ми з вами не прощаємося...
Просто кажемо: ”До зустрічі на гайдівських стежках!”


