(Кухтик Марина, студентка Київського університету ім.Б.Грінченка)

Висловитися в мережі: чи легко бути почутим?

На перший погляд, соціальні мережі та фахові сайти – це простір свободи думки. Заявити про себе в мережі досить легко, адже його величність Інтернет стирає кордони між людьми різного віку і статусу. Принаймні, теоретично. А як на практиці? Чи завжди в інтернеті ми маємо свободу слова, і якщо маємо – то чи будемо почуті?

Висловити власну думку легко в будь-якій соціальній мережі – достатньо зробити допис на особистій сторінці (або, скажімо, завантажити відео, якщо йдеться про YouTube). Якщо тематика допису буде близька аудиторії – тим краще.

На фейсбуці можна отримати не лише коментарі «вау» і «круто» до тексту на зразок «як я провів літо». Тут реально знайти однодумців щодо важливих питань і проблем, більше того – домогтися позитивних змін у різних сферах життя.

Згадаймо весняний карантин, початок дистанційного навчання і дистанційної роботи. В університетах і школах у цей час зростали вимоги як до студентів, так і до викладачів. А ось дотримуватися вимог було все складніше. Небачена досі навала завдань, помножена на суворий режим карантину, особисто в мене (як і в багатьох людей) викликала паніку. Як ми знаємо, змін на краще можна чекати дуже довго… А мені справді хотілося, щоб вони відбулися. Тому довелося суб’єктивно і відверто писати на фейсбук-сторінці свої враження від навчання на карантині. І що ж, сталося диво? Ще й як! Викладачі кафедри з розумінням сприйняли мій допис і суттєво зменшили кількість завдань для студентів. Це і є сила слова в соціальних мережах.

Та часто хочеться висловитися в мережі не заради підтримки, а щоб обговорити окремі професійні питання. Для цього варто писати у спільнотах або на тематичних сайтах.

На сайті чи в мережевій спільноті вас можуть помітити й почути в коментарях. Причому розлогий коментар з інформаційною родзинкою буде приємно вирізнятися на фоні коротких коментарів-реплік. Тут зазначимо, що не завжди й не всюди коментарям притаманні вичерпність, точність, а тим більше неупередженість. У мережі зазвичай емоції домінують над розумом, і це тягне за собою різні непривабливі наслідки:

1) навала беззмістовних коментарів (сказати б, коментів), поміж яких може загубитися коментар вартісний;

2) славнозвісний тролінг, або ж розпалювання окремими коментаторами міжособистісної ворожнечі.

Як бачимо, окремі фактори часом не дають дописувачу бути почутим і (або) зрозумілим.

Та й сама можливість залишити коментар у інтернеті не завжди є. Згадаймо спільноти чи блоги з вимкненими коментарями, або й різні тематичні сайти, де немає можливості висловитись. За такою забороною говорити, мабуть, криється острах можливої критики або суперечок дописувачів. А втім – сміливі завжди мають щастя, тож на особистій сторінці можуть прокоментувати матеріали з будь-якого іншого ресурсу, завбачливо додавши покликання.

Ще одна гарна можливість бути почутим у мережі – публікувати свої матеріали у фаховій (чи тематичній) спільноті. Варто пам’ятати, що – добре це чи ні, – власники інтернет-спільнот пропускають до публікації далеко не всі матеріали.

У деяких спільнотах опублікуватися просто. Скажімо, в одному зі своїх роликів Рома Геній, комедійний ютуб-блогер, продемонстрував, як легко можна створити «кумедний» (до смаку старшому поколінню) мем і опублікувати його в спільноті на фейсбуці. Рецепт вдалого мема простий: обираєте зображення кумедного кота, на зображенні пишете жарт про сімейні стосунки і (таємна зброя) робите відсилку до радянського фільму. Такий матеріал до публікації пропускають без заперечень.

Однак чимало користувачів ставлять перед собою складнішу мету. Наприклад, опублікувати матеріал у професійній спільноті (журналістів, педагогів тощо). Тоді вони мають зробити все можливе, аби їхні дописи визнали вартими публікації. А саме:

1) ознайомитися з правилами спільноти;

2) вивчити вимоги до матеріалів, які в ній публікують;

3) зрозуміти читацьку аудиторію, її потреби й інтереси.

Пам’ятайте, що реакція читачів на деякі міркування й позиції може бути бурхливою, але зазвичай (на щастя) такі реакції заздалегідь можна передбачити. І якщо ви справді готові виступити проти загальної думки – дійте сміливо!

Отож, висловитися в мережі легко, однак бути почутим – складніше. Для цього потрібна аудиторія, якій близька тематика допису, а ще – потрібні сприятливі обставини (як-от відсутність навали матеріалів, у яких загубився б текст; відсутність агресивно налаштованих користувачів). Часом обізнану аудиторію можна знайти лише в спільнотах із обмеженим до публікації доступом. Тоді варто добре попрацювати для того, щоб матеріал опублікували. Це дозволить охопити щонайширше коло читачів.

Успіху вам у соцмережах – і поза ними!